Ідея Соборності України

як провідний мотив боротьби за незалежність нашої держави

та єдності народу

... народ український має право сам порядкувати своїм життям.

Перший Універсал

22 січня 1919 року у Києві на Софійському майдані сталася визначна подія в історії нашого народу – урочисте проголошення Акту Злуки: в одну самостійну українську соборну державу об’єдналися Українська Народна Республіка і Західноукраїнська Народна Республіка. Це день першого в новітній історії проголошення незалежності Української держави. Адже саме від IV-го Універсалу Центральної Ради починається новітня історія України, суверенність якої на той час визнали 42 держави світу.

Отже, щорічно 22 січня в державі офіційно святкується День Соборності та Свободи України.

Прагнення українців створити сильну своєю єдністю національну державу з'являється разом із виникненням Київської Русі. Розповідь про спроби знищити нашу державність можна починати від монголо-татарської навали, яка так вигубила народ, що він став легкою здобиччю сусідів, потрапив до них у неволю.

.... Немає у світовій історії більше нації, яка могла б стільки часу боротися за свій суверенітет, терпіти стільки утисків і поневірянь і змогла вистояти. Історичний досвід доводить: хто свідомо обмежує себе в прагненні до свободи, той втрачає її назавжди. Так, не кожна нація зможе існувати незмінною під тягарем насильницької влади, і навряд чи зможе залишитися загалом.

Прийняття Верховною Радою Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року стало ще одним кроком до фактичного й юридичного утвердження незалежності України. Декларація визначила державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади республіки в межах її території, а також незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах. Нею було окреслено засади народовладдя, державної влади, громадянства, територіального верховенства, економічної самостійності, екологічної безпеки, культурного розвитку, зовнішньої і внутрішньої безпеки, міжнародних відносин.

24 серпня 1991 року на підставі Декларації про державний суверенітет України, продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні, виходячи з права на самовизначення Верховна Рада України проголосила незалежність України та створення самостійної української держави - України. З цього моменту на території нашої країни, що визнавалася неподільною і недоторканою, є чинними виключно Конституція і Закони України.

Акт проголошення незалежності України був підтверджений волею українського народу на всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року. Його результати виявилися настільки переконливими, що світове співтовариство одразу підтримало існування незалежної України. За лічені тижні десятки країн оголосили про дипломатичне визнання нової держави.

Швидко спливає час бурхливого сучасного життя. Змінюється політична карта світу, знову стає вартісним те, що вважалося пережитком минулого.

Сьогодні, як ніколи, відчувається, що дуже довго Україна була поділена на дві частини. Але ми - єдиний народ, який має одну соборну державу. Територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. Лише в єдності дій та соборності душ можна досягти величної мети – економічно й духовно багатої, вільної й демократичної держави, якою пишатимуться наші нащадки. Давайте працювати на ідею загальнонаціональної єдності, повсякчас пам’ятаючи про незліченні жертви, принесені на вівтар незалежності, соборності, державності.