Було це давно, ще за старої Австрії, в 1916 році. В купе першої кляси швидкого потягу Львів – Відень їхали чотири пасажири: англієць, німець, італієць.
Четвертим був відомий львівський юрист Богдан Косів. Розмова велася навколо різних проблем і тем. Нарешті заговорили про мови – чия краща, котрій з них належить світове майбутнє.
Першим заговорив англієць:
– Англія країна великих завойовників і мореплавців, які рознесли славу англійської мови по всьому світі. Англійська мова – мова Шекспіра, Байрона, Дікенса, Ньютона та інших великих літераторів і вчених.
– Ні в якому разі, – гордовито заявив німець. – Німецька мова – це мова двох великих імперій – Великої Німеччини й Австрії, які займають більше половини Європи. Це мова філософії, техніки, армії, медицини, мова Шіллера, Гегеля. Канта, Вагнера, Гейне. І тому, безперечно, німецька мова мас світове значення.
1. Виконуючи свою роботу, поцікався, як просуваються справи в інших.
2. Допоможи іншому, якщо в нього щось не виходить.
3. Розподіліть спільну роботу порівну.
4. Виконуй свою роботу якомога краще.
5. Коли робота виконана, перевірте одне одного
Уроки 4-8 - http://journal.osnova.com.ua/download/3-466-59951.pdf Г. О. Артамонова, учитель початкових класів, спеціаліст вищої категорії, старший учитель; І. В. Савчук, учитель початкових класів, спеціаліст І категорії; О. Д. Семикіна, заступник директора з НВР, спеціаліст вищої категорії,
... Читать дальше »
Медіакомпетентність — складник інформаційної компетентності. Медіакомпетентність особистості — це сукупність її знань, умінь, здібностей, що сприяють відбору, використанню, критичному аналізу, оцінці, створенню й переданню медіатекстів у різних видах, формах і жанрах, аналізу складних процесів функціонування медіа в соціумі.