Суббота, 24.02.2018, 16:38
Приветствую Вас Гость | RSS

                 Д р у ж б а

   

Меню сайту
Категорії розділу
Мої статті [11]
Статті з навчання та виховання учнів молодших класів
Конспекти уроків [1]
Уроки колег, творчих учителів (деякі матеріали з інтернету)
Відео [4]
Відео учбове, створене колегами, учнями, з інтернета.
Виховна работа [29]
Матеріали колег, однодумців (деякі з інтернета)
Творчість дітей [3]
Творчість учнів молодшого шкільного віку
MК колег [5]
Методична допомога [31]
Учитель учителю.
Наш клас
Форма входу
Міні-чат
200
Наше опитування
Оцените мой сайт
Всего ответов: 17

Каталог статей

Главная » Статьи » Методична допомога [ Добавить статью ]

Критичне мислення. Блум

Вивчення нової теми починається з навчально-мозкового штурму, з прийомів активізації уваги. Спочатку діти працюють індивідуально.

1. Як тільки теми заняття вчитель пропонує учням згадати, що вони знають по даній темі, зробити позначки у себе в робочих зошитах. (щось знали, щось чули або бачили з оголошеної проблеми).

Зрозуміло, що інформація може бути неповна, неточна, навіть спотворена. Наша мета - актуалізація знань.

2. На наступному етапі ми пропонуємо роботу в парі - обмінятися інформацією, доповнити один одного.

3. Потім пари об'єднуються в групи (як правило, по 4 людини, тобто учні передньої парти повертаються до своїх сусідів).

4. Потім кожна група повідомляє про свої результати обговорення. Учитель фіксує дані груп на дошці. Якщо матеріалу багато, можлива якась його систематизація (таблиця, схема і т.д.).

5. І лише після цього кожного учня видається готовий текст з досліджуваної проблеми (біографічний нарис, наукова стаття, уривок хрестоматії, іноді і текст підручника). Тепер діти повинні з'ясувати, наскільки вони знайомі з досліджуваної темою заняття.

Їм пропонується, уважно вивчаючи текст, олівцем залишати позначки на полях.

Одним значком позначити ті фрагменти тексту, зміст яких їм було відомо до його отримання.

Іншим значком позначити ті фрагменти, які містять нову для учнів інформацію.

Наприклад:

«V» - «знав»,

«+» - «дізнався нове»

Потім учитель підводить підсумки з учнями, що вони дізналися нового. Запитує, а що діти хотіли б ще дізнатися з даної теми?

Діти формулюють питання.

Після вивчення тексту учням пропонується скласти табличку з наступними колонками:

pometki

Відбувається свого роду «інвентаризація» тексту. Після заповнення таблиці вчитель пропонує учням повернутися до початку уроку і самим проаналізувати, наскільки їх уявлення про досліджуваному предметі або явищі змінилися.

Учитель акцентує увагу на останню колонку 

«Хочу дізнатися», дає рекомендації, завдання, вказівки довідкових видань, де діти могли б знайти відповіді на свої запитання.

Проведемо невеликий аналіз того, що сталося.

Перший етап - виклик і актуалізація. Учні повинні були відтворити в пам'яті все, що їм відомо про предмет розмови Можна розділити цей етап на три частини: індивідуальний, парний і в групах.

Другий етап - обговорення в групах, «скидання ідей в кошик».

Третій етап - осмислення (позначки на полях, складання таблиці).

Четвертий етап - рефлексія (аналіз, самоаналіз, самооцінка, мотивацію до нового витка пізнання).

Сталося багаторазове оперативне повторення вивченого матеріалу. Таке запам'ятовування, як відомо, є найефективнішим. При такому сценарії уроку, як правило, немає необхідності давати домашнє завдання.

Учень кілька разів змінює форми навчальної діяльності на уроці.

У ситуації, коли учень формулює питання, представляє інші завдання, навчаючи, пояснюючи, і в той же час сам відповідає на питання свого товариша, учні виходять на рівень редукції знань.

Роль вчителя - експертиза сформульованих навчальних питань, завдань, доведених до рівня навчальних завдань. Він - не наглядач, а координатор самостійної пізнавальної діяльності учнів.

 

Bloom_BenjaminКубик Блума
Про чудовому американському педагога Бенджаміна Блуме зазвичай говорять, як про автора відомої «Таксономії навчальних цілей». Але він же є і автором кількох прийомів педагогічної техніки. Один з них «Кубик Блума».

На гранях кубика написані початку питань:

«Чому», «Поясни», «Назви», «Запропонуй», «Придумай», «Поділися»

Учитель (або учень) кидає кубик. Необхідно сформулювати питання до навчального матеріалу з тієї межі, на яку випаде кубик.

Легко помітити, що питання багато в чому відповідають основним ідеям книг американського педагога і психолога. Б. Блум вважав, що одним з основних завдань школи є навчання рішенню проблем, з якими доведеться зіткнутися в житті і вмінню застосовувати отримані знання на практиці до широкого кола проблем.

Одним з головних принципів таксономії є те, що вона повинна бути ефективним інструментом в руках учителя-практика, як під час навчання школярів рішенню проблем, так і при оцінці результатів навчання.

Ці ідеї реалізовані в кубику Блума. Наприклад, питання, що починається зі слова «Назви ...» може відповідати рівню репродукції, тобто простого відтворення знань.

Питання, що починаються зі слів «Чому ...» відповідають так званим процесуальним знанням. Учень в даному випадку повинен знайти причинно-наслідкові зв'язки, описати процеси, що відбуваються з певним предметом або явищем.

Відповідаючи на питання «Поясни ...» учень використовує поняття і принципи в нових ситуаціях, застосовує закони, теорії в конкретних практичних ситуаціях, демонструє правильне застосування методу або процедури.

І, звичайно ж, завдання «Запропонуй ...», «Придумай ...», «Поділися ...» спрямовані на активізацію розумової діяльності учня. Він виділяє приховані (неявні) припущення, проводить відмінності між фактами і наслідками, аналізує, оцінює значимість даних, використовує знання з різних областей, звертає увагу на відповідність виведення наявними даними.

Цілком очевидно, що банальна зубріння не допоможе учневі результативно засвоїти навчальний матеріал.

Можливі два режими використання даного прийому: питання ствить учитель, учень.

Складніше сформулювати питання, спрямовані на пошук причинно-наслідкових зв'язків.

Ще складніше сформулювати питання-завдання, що починаються зі слів «Запропонуй ...», «Придумай ...», «Поділися ...».

І, звичайно, вчитель повинен по-різному оцінювати працю учнів по складанню питань-завдань.

Важливі ключові характеристики, які має критичне мислення:

  • Свободу та самостійність (здатність висловити ідею незалежно від інших). 
  • Інформація для нього – відправна, а не кінцева точка для розвитку (щоб народити зважену думку потрібно опрацювати величезну кількість матеріалів). 
  • Починається з постановки питань та проблем, які потрібно вирішити (перший крок до того, аби навчити учнів критичному мисленню полягає в тому, щоб допомогти їм розгледіти безкінечну кількість питань навколо). 
  • Використовує переконливу аргументацію (коли людина знаходить власне вирішення і підкріплює його розумними доказами). 
  • Є соціальним процесом (будь-яка думка перевіряється і відточується тоді, коли ми ділимося нею з іншими; коли ми сперечаємось, обговорюємо, заперечуємо і обмінюємося думками з іншими – ми поглиблюємо свою позицію).

ВИКЛИК

1. «Знаю-хочу знати-взнав». Учням задаються питання для самостійного осмислення за обраною темою. Наприклад, при вивченні письменника: Що ви знаєте про цього письменника? Які твори він написав? Які особливості його творів? Що ви взнали нового з його творів/з його біографії? Що вам би хотілося ще взнати з цієї теми? Відповіді записуються кожним учнем в колонки «Знаю» і «Хочу знати» у таблицю:Остання колонка може заповнюватися вже після наступного етапу – осмислення. Або можна одразу влаштувати обговорення в парах/трійках/командах. Потім учні заповнюють останню колонку таблиці. Після чого йде спільне обговорення того, чи співпали колонки 2 і 3. Колонка «Хочу знати» дає поштовх до подальшого пошуку нової інформації самостійно – до наступного заняття.

2. Прогнозування за ілюстрацією. Вчитель має показати ілюстрацію до теми обговорення. Діти мають зробити свої припущення щодо теми та що вони знають з цього приводу. Вчитель може задати такі питання: як ви думаєте, що тут зображено? До чого це відноситься (в повсякденному житті, чи до якої галузі/сфери науки тощо)? Яка тема нашого обговорення? Що ви чули про це?

3. Асоціація. Застосовується для визначення теми уроку, розвиває уяву та інтуїцію. Учні мають висловити свої здогадки/асоціації про тему, завдання для вивчення теми, ціль вивчення цієї теми. Обговорення має відштовхуватися від якогось узагальнюючого слова, наприклад, «smog/смог» (для теми «Забруднення навколишнього середовища» з англійської мови).

4. Кошик ідей/Бреінстормінг. Про технологію бреінстормінгу ми писали раніше. Щодо техніки «кошику ідей» – її ціллю є здебільшого зацікавлення дітей. Вчитель задає питання про те, що учні знають про певну тему/проблему. Кожен учень записує те, що згадає (на це виділяється 2 хв.). Далі учні обмінюються інформацією в командах – записують нові ідеї, якщо такі в когось з’являться. Потім по колу кожна команда називає якийсь із записаних фактів і всі разом складають єдиний список ідей у вигляді тез – в одну «кошик» (можна взяти реальний кошик і складати туди папірці з ідеями, або ж намалювати його на плакаті і приліплювати туди стікери). Головний принцип – як і в бреінстормінгу – записуються усі ідеї, навіть помилкові (наприклад, «Шевченко народився в сім’ї музикантів»). Наприкінці заняття вчитель може виправити недостовірні тези і вписати туди разом з дітьми нову правдиву інформацію.

5. Правильно/неправильно. Вчитель задає класу заздалегідь продумані питання за темою заняття. Всі питання починаються з «А правда, що…?». Відповідь може бути тільки «так чи ні».

6. Товсі/тонкі питання. Вчитель влаштовує опитування за певною тематикою (питання готуються заздалегідь). «Тонкі» питання передбачають відповідь лише «так чи ні» і починаються, наприклад, так: хто …? Що…? Чи правда, що…? Чи правильно твердження, що…? Чи можливо, що…? Чи згідні ви з…? Як звати…? Яку назву має…? «Товсті» питання вимагають розгорнутої відповіді – з аналізом, синтезом, порівнянням, оцінкою. Наприклад: дайте три пояснення, чому…? Поясніть, чому…? Чому ви вважаєте, що…? В чому різниця між…? Як можна узагальнити наступні поняття…? Що буде, якщо…?

7. Дерево припущень. Підходить для тем, що містять елемент прогнозування, або обговорень щодо розвитку якогось явища у майбутньому. Учні озвучують свої ідеї та спільно створюють «дерево передбачень», де стовбур – задана тема, гілки – передбачення (я думаю, що …; ймовірно, що буде так…), а листя – аргументи на користь тверджень. 8. Алфавіт. Учні отримують завдання написати якнайбільше фактів про тему навчання, при цьому кожне слово- факт має починатися з літер алфавіту. Наприклад, вивчення теми «вода»

Технології товсті/тонкі питання, дерево передбачень, кошик ідей та бреінстормінг можуть також використовуватися і в інших етапах розвитку критичного мислення (тільки ціллю їхньою буде відповідно осмислення, або рефлексія щодо матеріалу).

ОСМИСЛЕННЯ

1. Технологія «6 капелюхів». Може застосовуватися і на етапі виклику, але вже містить певні елементи осмислення та навіть рефлексії. Учні діляться на команди (або це можуть бути окремі ролі для 1 людини), кожна з яких отримує свого «капелюха». Колір капелюха вказує на тип завдання:

  • Білий капелюх – розкажіть про тему лише у фактах і цифрах.
  • Жовтий капелюх – подумайте, чому … (далі йде якесь питання, що стосується фундаментальних основ теми, яку досліджує клас).
  • Чорний капелюх – доведіть, що … (в рамках теми).
  • Червоний капелюх – подумайте, який емоційний стан може викликати в нас ця тема (або якийсь її ключовий елемент).
  • Зелений капелюх – подумайте, як використати тему/її елементи, щоб це зробило наше життя радіснішим?/ які позитивні моменти має ця тема?
  • Синій капелюх – узагальніть висловлювання всіх попередніх груп- капелюхів/підсумуйте, що корисного та нового ми взнали в результаті цього завдання.

3. Fishbone («Фішбоун» скелет риби) (Рибна кістка). Свою назву цей інструмент дістав через те, що його візуальне вираження нагадує рибну кістку. Він довзоляє учням «розбити» загальну проблемну тему на низку причин та аргументів. Застосування цього прийому допоможе учням зрозуміти важливість аргументації, а також те, що кожна проблема – багатогранна, може мати кілька причин, що впливають одна на одну. «Рибна кістка» є дуже дієвим інструментом у застосуванні до соціальних тем , на зразок «шкідливі звички», «погана екологія в місті» тощо. Порядок роботи:  Після спільного обговорення проблемної теми під модерацією вчителя учні записують її чітке формулювання в полі «Проблема».  Після аналізу інмформації за темою (з текстових матеріалів, фільмів тощо) учні виділяють причини та аргументи, що їх підтверджують. Часто причин знаходиться більше, ніж аргументів. У такому випадку варто пояснити дітям, що це – нормально, адже бувають ситуації, коли причини ще не мають логічного пояснення і залишаються у якості припущень.  Шляхом аналізу «причин-аргументів» діти формулюють висновок, який записується в останній частині малюнку.

4. INSERT/ІНСЕРТ (інтерактивна система запису для ефективного читання і розмірковування) Це технологія дає можливість дитині глибше осмислити запропонований для опрацювання текст. Учні читають текст і ставлять відповідні позначки біля окремих слів/фраз: 

+ Я це знав 

- Я це не знав/ Я думав інакше

? Це мене здивувало 

! Я хотів би дізнатися про це детальніше

Далі учні заповнюють таблицю, куди вписують фрази/слова/речення, що їх зачепили, – у відповідну колонку

1. Ромашка Блума. Інструмент розроблений за педагогічним принципом таксономії (від грец. – порядок і закон) американського психолога Бенджаміна Блума та його шести рівнів учбових цілей в когнітивній сфері: знання – розуміння – застосування – аналіз – синтез – оцінка. Після першого знайомства з інформацією, вчитель задає учням питання: 

  • Прості/фактичні (на перевірку пам’яті): що…? Де…? Коли…? 
  • Уточнюючі: ти вважаєш, що…? Тобто ти сказав, що…? Ти бачиш це так …? 
  • Пояснюючі: чому…? Що мається на увазі…?яка головна ідея…? 
  • Творчі, де є елемент прогнозу/припущення: а що, якби…? Як би покращили…? Запропонуйте альтернативу… 
  • Оцінювальні: чим щось відрізняється від іншого? Наскільки цінними є…? Як би ви визначили/аргументували…? Яке судження ви можете зробити з приводу…? тощо. 
  • Практичні, що мають висвітлити зв’язок теорії з життям: де це застосовується у повсякденному житті? Як це можна використати на практиці?

Питання можна оформити у вигляді «ромашки Блума» (де на кожній пелюстці – відповідне питання) та дати на опрацювання в командах.

2. Логічний ланцюжок. Учням дається завдання, де є уривки з тексту, цитати, факти, події, визначні персони – все це потрібно поєднати, або записати в хронологічному порядку, згідно з логікою.

3. Карусель. Командна робота. Вчитель формулює проблемні питання відкритого характеру – стільки, скільки є команд. Заздалегідь потрібно приготувати кольорові маркери, листки А3 з питаннями (по 1 на кожному). За сигналом вчителя листки передаються між командами по годинниковій стрілці. Група спільно записує відповідь на питання. Відповіді не мають повторюватися. Далі можна вивісити листки на дошку та проголосувати за найкращу командну відповідь на кожне питання (останнє відноситься вже до наступного етапу – «Рефлексії»).

РЕФЛЕКСІЯ

1. Сінквейн. Сінквейн – короткий неримований вірш з 5 рядків, винайдений американською поетесою Аделаїдою Крепс під впливом японської поезії. Техніка цього вірша ідеально підходить для розвитку образного мислення, концентрації знань, переосмислення отриманої інформації, вираження своєї позиції щодо теми, а також для вивчення нових понять з іноземної мови. Як скласти сінквейн:

  • 1 рядок – 1 слово – головна тема/об’єкт обговорень (іменник чи займенник).
  • 2 рядок – 2 слова , що описують властивості/ознаки/характеристики об’єкта (прикметники, дієприкметники).
  • 3 рядок – 3 слова, що описують дії, характерні для об’єкта (дієслова, дієприкметники).
  • 4 рядок – фраза з 4 слів, де автор висловлює особисте ставлення до теми.
  • 5 рядок – слово-резюме, ключова характеристика або нова інтерпретація об’єкта.

Приклади:

2. Кути. Цей засіб навчання використовується, щоб навчити дітей самовизначенню та відстоюванню своєї точки зору. Назву він отримав від форми проведення – учні формулюють різні точки зору щодо теми та розходяться по різним «кутам», щоб знайти відповідні аргументи. Вчителю потрібно так організувати цей процес, щоб учні самостійно визначили спірні питання та напрям дискусії, самі розходилися по кутам. Найкраще для такої дискусії підходять тексти, статті, випадки з життя, що мають світоглядний багатозначний контекст та пов’язані з буденними уявленнями, моделями поведінки, соціальними й екологічними проблемами, колективними міфами та упередженнями. Схема проведення «кутів» (вона включає в себе всі етапи – «Виклик», «Осмислення» та «Рефлексію»):

3. Есе. Учням дається завдання написати аргументоване есе на розглянуту тему, або певної ключової тези/думки/аспекту теми.

4.  Таблиці. Концептуальна таблиця: використовується для порівняння трьох чи більше аспектів/питань (по горизонталі розташовується те, що потрібно порівняти, по вертикалі – різні риси і якості, за якими учні мають порівнювати).

Зведена таблиця: має важливу особливість – характеристики для порівняння учні мають придумати самі, шляхом спільної роботи. Спершу всі пропозиції характеристик записуються на дошку та узагальнюються. Потім учні мають вибрати найважливіші – аргументувати при цьому, чому саме ці, а не інші критерії важливі для порівняння. Далі дані з опрацьованого матеріалу вносяться самостійно кожним у таблицю.

 

Категория: Методична допомога | Добавил: Олена (28.10.2017) | Автор: Олена E
Просмотров: 77 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Пошук
Важливі події
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Календар
Календар України
Методпортал
Мої розробки
Школьный дворик. Мои разработки
Генератор ребусів
Генератор ребусів
Експрес-урок
Червона книга України
Акваріум

Copyright MyCorp © 2018
Бесплатный конструктор сайтов - uCoz